• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Краєзнавство
  • «Місця пам’яті про воїнів Великої Вітчизняної війни» Віртуальна екскурсія

«Місцями пам’яті про воїнів Другої світової війни»

Віртуальна екскурсія

м. Гола Пристань – с. Долматівка

70 років віддаляє нас від травня 1945 року, коли у кривавих боях була здобута Велика Перемога над нацизмом у Другій світовій війні. Крок за кроком, день за днем, ціною неймовірно великих людських втрат, її наближали наші воїни. Зі сторінок книг, та з уст бібліотекарів, що збирають інформацію про війну можна отримати найнеобхідніший матеріал про ті героїчні події.

Подаємо орієнтовний список літератури про події Другої світової війни на території Голопристанського району, яким ви можете користуватися у Голопристанській районній бібліотеці:

- Вкарбовані у вічність. Сімферополь, «Таврія», 1974.- 207с.

- Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945. Симферополь, «Таврия», 1975.- 320с.

- Медаль за бой, медаль за труд. Симферополь, «Таврия», 1990. - 182с.

- Голобородько Ю. Дороги в грозах. К.: «Молодь», 1976. – 150с.

- Золототрубов О., Шестопал Я. Герої Геройського. К.: Політвидав України. 1970. – 87с.

- Вирлич А.Э., Якименко В.П. Памятники славы на Херсонской земле. Симферополь, «Таврия», 1977р - 92с.

- Війна про яку ми чули з перших вуст.// Уряд. Кур’єр.- 2009.- 8 травня.

- Гомон М. Віхола над Балатоном. «Хортиця», 1999.- 173 с.

- Грабко А.А. Ми – Голяни!, 2006.- 335с.

- Уклін земний тобі, Херсоне. «Таврія», 1978.- 189 с.

- Лиховид О. Садовський фронт. «Скадовськ», 2009.- 223 с. та багато іншої літератури воєнної тематики, а також краєзнавчої, яку можна переглянути по каталогам.

Велике історичне значення відіграє музей міста Гола Пристань імені П.О. Покришева, що розташований по вулиці 1 Травня 45. У його стінах зберігаються всі подробиці життєвого шляху Двічі Героя Радянського Союзу, Генерал-майора авіації, Петра Опанасовича Покришева. Всебічно представлена експозиція під назвою «Довге відлуння війни: Герої Голопристанщини».

/Files/images/vistavki/1.jpg

П.О. Покришев

Навпроти будівлі музею яскравим вогнем пам’яті палає вічний вогонь. «Земляки, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни жити будуть вічно у серцях наших» - саме такі слова викарбувані на пам’ятникові, що виріс могутньою стіною за незгасимим полум’ям.

/Files/images/vistavki/3.jpg

13 вересня 1941 року фашисти окупували Голу Пристань. З перших же днів свого «хазяйнування» вони встановили свої правила. Тільки 8 жовтня 1941 р. було розстріляно100 городян.

Та все одно їм не вдалося зломити волю та дух людей. Восени 1941 р. у Голій Пристані була створена підпільна група, на чолі якої стояв Ф. М. Козюра. Члени команди збирали зброю, допомагали пораненим, перевозили їх до безпечних місць.З наближенням до міста Червоної Армії у листопаді 1943 група розпочала бій з ворогом і, тим самим, зберегла від знищення курорт та лікарню.

Голяни допомагали підпільникам, ризикуючи власним життям.Н. О. Форманюк, Г. Н. Скалдін разом із матір’ю Надією Наумівною, ховали від загарбників парашутистів; квартира К. А. Олейникової слугувала пунктом зустрічей. 4 листопада 1943 р. підрозділи 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу під командуванням Генерал-лейтенанта О. Г. Селіванова, виконуючи завдання Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного, спільно з артилеристами 7-ої окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади та стрілковими підрозділами 2-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту визволили Голу Пристань від окупантів. Тиск радянських військових був настільки стрімким, що вони залишили на пристані усе награбоване: хліб, худобу, тисячі пакунків, що повинні були бути відправлені до Германії.

Жителі з нечуваною радістю зустрічали своїх рятівників. У центрі міста на Алеї Слави визволителям встановлені пам’ятники та стели з іменами 35 Героїв Радянського Союзу.

/Files/images/vistavki/4.jpg

На фронтах Другої світової війни боролися 1672 мешканця, 404 з нихвіддали своє життя за Вітчизну. Більще ніж 1300 воїнів за відвагу у боях були нагороджені орденами та медалями.

/Files/images/vistavki/5.jpg

Пам’ятний знак мешканцям, які були повішані за зв'язок з партизанами. Центр міста.

/Files/images/vistavki/6.jpg

Кам’яний знак на місці розстрілу моряків Дунайської військової флотилії. Алея Слави.

/Files/images/vistavki/7.jpg

Лісгосп. Пам’ятник на місці масового розстрілу мешканців міста та військовополонених Другої світової війни 1941-1945 р.р.

/Files/images/vistavki/8.jpg

Братська могила та пам'ятник Невідомому солдату на міському цвинтарі.

/Files/images/vistavki/9.jpg

Біля підніжжя меморіалу "Гармата"

Нова Збур’ївка

Відвідуючи місця пам’яті, треба згадати Нову Збур’ївку. Село було окуповане 14 вересня 1941 року. На каторжні роботи із села відразу було відправлено 62 юнаки та дівчини. Але ніщо не могло зламати вільний дух народу. Новозбур’ївчани ігнорували розпорядження: не виходили на сільськогосподарські роботи, ховали хліб, худобу, одяг.

У вересні 1941 року під свій контроль взяли дорогу Гола Пристань – Залізний Порт бійці Херсонського партизанського загону під командуваннямО. Є. Гірського. Дорога якраз лягла повз село Нова Збур’ївка. Їхні хоробрі вчинки значно послабили вплив окупантів на місцеве населення. Для зв’язку із загоном у квітні 1942 року приїхалаоперативна група чекістів. Семеро бійців на чолі з А. Н. Коліним. Їх місцезнаходження було виявлено ворогами. Всі семеро загинули у нерівному бою. Їх поховано у братській могилі на новозбур’ївському кладовищі разом із воїнами Червоної Армії, які загинули за визволення села. У 1958 та 1961 роках вдячні мешканці Нової Збур’ївки встановили їм пам’ятники.

/Files/images/vistavki/10.jpg

4 листопада 1943 року село було визволено. На фронтах Другої світової війни воювали 1304 мешканця, 392 так і не повернулося додому, 639 людейнагороджено орденами та медалями.У сільській бібліотеці по вулиці Больнична 18-а можна отримати детальнішу інформацію про роки війни та історію села.

Чулаківка

Дорогою у напрямку села Чулаківка зустрічається пам’ятник морякам Дунайської флотилії, які захищали ці місця у роки Другої світової війни. Він, наче виростає з кургану. Село Чулаківка виникло близько 1801 року. На фронтах Другої світової війни воював 321 місцевий мешканець. Сто двадцять три людини нагороджені орденами та медалями.

/Files/images/vistavki/11.jpg

На знак пам’яті про 224 воїнів-односельців, що віддали своє життя за свободу і незалежність свого народу, у 1965 році встановлено Обеліск Слави. У бібліотеціта у шкільному музеї зібраний матеріал про історію села та його воєнні стежки.

/Files/images/vistavki/12.jpg

Олексіївка

Олексіївка – невелике село, але у роки Другої світової війни його мешканці відзначилися великою хоробрістю. Сто п'ятдесят жителів воювали на фронтах ВеликоїВітчизняної війни, 76 з них отримали нагороди державного значення.

/Files/images/vistavki/13.jpg

Нагородження ветеранів

/Files/images/vistavki/14.jpg

Молоде покоління шанобливо ставиться до всіх тих, хто віддав своє життя за Батьківщину Пам’ятник загиблим у війні.

/Files/images/vistavki/15.jpg

Пам’ятник загиблим у війні.

На честь воїнів-визволителів та воїнів-односельчан відкрито пам’ятник. В самому селі знаходиться бібліотека, будівля якої вистояла серед вогненних куль та пережила війну. Знаходиться вона за адресою Промислова1.

Чорноморське

У селі Чорноморське у боях брали участь 56 мешканців і майже кожен був нагороджений бойовими нагородами. А. М. Саламаха за проявлену мужністьв боях за м. Кенігсберг нагороджений званням Герой Радянського Союзу. Місцевий житель О.Д. Чечуйзвільняв Сталінград, за що був нагороджений медаллю. Разом з бійцямизвільняв села: Чулаківку, Садово, Іванівку. У центрі села Чорноморське, на кладовищі, встановлено пам’ятник льотчику В. Д. Шамикіну, який загинув у повітряному бою у серпні 1941 р. Особливе місце серед них займає Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави Павло Христофорович Дубинда.

В 1970 г. На знак пам’яті про загиблих мешканців села відкрито обеліск. Матеріали з історії села зібрані у Чорноморській ЗОШ. У бібліотеці, що по вулиці Леніна 36, оформлена виставка: «Наші земляки в боях за Херсонщину».

Бехтери

Не оминули «вогняні роки» і село Бехтери Голопристанського району. 4 вересня 1941 року село окупували фашистські війська. Встановлення «нового порядку» окупанти почали з введення комендантського часу й розвішування на стінах будинків наказів, в яких населення зобов’язували негайно здати зброю і виказувати партизанів. Мешканців села щодня виганяли на сільськогосподарські роботи. Але вони не схилили голови перед загарбниками, не виконували наказів ворога та переховували воїнів, які тікали з фашистського полону

/Files/images/mstsya_pamyat/DSC_3947.JPGНацистські кати чинили жорстоку розправу над патріотами. Вони розстріляли сотні простих колгоспників, десятки молодих людей насильно вивезли у фашистську неволю. Люди із нетерпінням чекали світлого дня визволення. Увечері 4 листопада 1943 року бехтерці зустріли своїх визволителів під командуванням генерал-майора П.І.Саксєєва. Багато односельців мужньо боролися проти ненависного ворога. 319 з них загинули. За мужність і героїзм 63 чоловіка нагороджено орденами і 252 – медалями.

13 березня 1944 року під час форсування Дніпра в районі Херсона в перших лавах захисників був уродженець с.Бехтери М.М.Субота. Влучним вогнем із кулемета знищив десятки ворожих солдатів і офіцерів, придушив вогнені точки. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

/Files/images/mstsya_pamyat/DSC_3951.JPG

Пам’ятний знак на честь розстріляних моряків Дунайської флотилії

Долматівка

В роки Другої світової війни проти ворога боролися 215 жителів, з них 183 відзначені бойовими нагородами. На честь загиблих односельчан села Долматівка встановлено меморіальний комплекс. Детальна інформація про історію села в роки Другої світової війни знаходиться у сільській бібліотеці за адресою вул. Шкільна, 3

/Files/images/mstsya_pamyat/DSC_3998.JPG

/Files/images/mstsya_pamyat/DSC_4065.JPG

/Files/images/mstsya_pamyat/DSC_4074.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 84