/Files/images/vistavki/1.JPGБузукіна Валентина Федотівна народилася 14 квітня 1940 року в селі Лучки Кобеляцького району Полтавської області в сім’ї колгоспника. В 1954 році закінчила школу-семирічку, потім вступила до Дніпропетровського технікуму підготовки культосвітніх працівників. З 1957 року по 1959 рік працювала завклубом на Полтавщині, а потім навчалася на філологічному факультеті Херсонського педагогічного інституту. Після закінчення педінституту працювала в Старозбур’ївській санаторній школі-інтернаті, де чверть століття передавала свої знання дітям. І вже 40 років є мешканкою міста Гола Пристань. Впродовж усього свого життя ця чарівна жінка писала неймовірні й чуттєві вірші, передавала всі свої переживання та захоплення в рядках. На сьогоднішній день Валентина Федотівна знаходиться на заслуженому відпочинку, але активно продовжує вести свою творчу діяльність, даруючи людям красу та велич українського слова.

Список літератури:

Бузукіна В.Ф. Голопристанщина - край козацький : Збірник поезіі.- 2012.- 52с.

Зберігаймо українську мову

Задушевна наша пісня.

Щиросердне слово.

Серед мов блиск діаманта –

Українська мова.

Дзвенить жайворонком в небі,

Піснею в джерельці,

Поселилася назавжди

І в моєму серці.

В моїх жилах з кров’ю дідів,

З хлібом і водою,

З материнським молоком,

З радістю й журбою.

У мові – сльози бабусі,

Виплакані очі

І біль матері-вдови

І безсонні ночі.

Роси сльози бринять у ній,

Теплі літні ранки,

Гомін степу, шепіт Конки,

Зоряні світанки.

Свята мова наших вічних

Верби і калини,

Криниць чистих і гаїв

Матері Вкраїни.

В Аргентині і Канаді

Її зберігають,

В Україні українську

Дехто зневажає.

Часто чується російська

(І вона хай буде),

Та державна, українська,

Нехай звучить всюди:

В податковій, в міліції,

В лікарні, в аптеці,

У школах, у дитсадках

І на дискотеках.

В супермаркетах, в крамничках

І на автостанції,

І в конторах, і в міськраді,

В держадміністрації.

Бо земля в нас – українська,

А ми – її діти.

Українською ж говорять

І трави, і квіти

Поважаєм інші мови

(Вони теж чудові)

Зберігаймо для нащадків

Прадідівську мову.

І поки на небі сонце,

Поки живуть люди,

Українська звучатиме.

І народ наш буде!

Не загине наша пісня

Не вмре рідне слово.

Буде жити Україна

Й українська мова!

Збережімо українську мову (уривок)

..."Заповів Тарас Шевченко

Й чужі мови вивчати,

Й української, своєї,

Мови не цуратись.

Ми, нащадки поетові

Й України діти,

Здійснюємо Кобзареві

Святі заповіти".

Кiлькiсть переглядiв: 633